Проаналізовано метод радіолокаційного виявлення-розрізнення льодів на фоні відбитків від морської поверхні когерентними РЛС сантиметрового та міліметрового діапазонів хвиль, що використовує різниці ширин енергетичних спектрів сигналів, розсіяних об'єктами і морською поверхнею. Розглянуто та узагальнено особливості радіолокаційних характеристик об'єктів і морської поверхні, наведено результати розрахунків характеристик виявлення-розрізнення. Проаналізовано вплив затінення крижин морською поверхнею на досяжну ефективність виявлення.

Проаналізовано метод радіолокаційного виявлення-розрізнення криги на фоні відбитків від морської поверхні когерентними РЛС сантиметрового та міліметрового діапазонів хвиль, що використовує різниці ширини енергетичних спектрів сигналів, розсіяних об'єктами та морською поверхнею. Розглянуто й узагальнено особливості радіолокаційних характеристик об'єктів і морської поверхні, наведено результати розрахунків характеристик виявлення-розрізнення. Проаналізовано вплив затінення крижин морською поверхнею на досяжну ефективність виявлення.

Запропоновано модифікований векторний сигма-фільтр (МВСФ) для обробки багатоканальних радіолокаційних зображень. За допомогою стандартних критеріїв оцінки якості фільтрації встановлено, що введена модифікація забезпечує компроміс основних властивостей векторного сигма-фільтра. За умов достатньої стійкості до імпульсних завад МВСФ дозволяє значною мірою усунути мультиплікативну заваду та забезпечити збереження меж і малорозмірних об'єктів навіть за достатньо невеликих контрастів. Для тестових зображень доведено необхідність підвищення точності класифікації даних дистанційного зондування для оцінювання ступеня еродованості грунту з відсутньою рослинністю за умов використання МВСФ на відміну від його скалярного аналога та класифікації первинного зображення.

У поданому огляді аналізуються особливості зворотнього розсіювання радіохвиль НВЧ морською поверхнею при дуже малих кутах ковзання, коли суттєвим є затінення морської поверхні, а відбитий сигнал набуває дискретного вигляду. Огляд складається з двох частин. В першій частині розглянуті основні характеристики морського хвилювання, суттєві при його радіолокаційному нагляді під ковзними кутами, в рамках статистичної теорії викидів випадкового процесу над деякою границею проаналізовані характеристики викидів морської поверхні, розглянута функція затінення морської поверхні. У другій частині аналізуються характеристики виплесків розсіяних морем сигналів, особливості їх деполяризації та спектральні характеристики.

Наведено розрахункові оцінки інтенсивності зворотного розсіювання радіохвиль морською поверхнею та крапельно-бризковою фракцією. Оцінки одержано для радіохвиль сантиметрового та міліметрового діапазонів за швидкості вітру до 40 м/с. Проведено їх порівняльний аналіз і порівняння з експериментальними даними. Показано, що зі скороченням довжини радіохвилі і зі збільшенням швидкості приводного вітру все більшу роль відіграє процес розсіювання на крапельно-бризковій фракції, яка утворюється внаслідок обрушення морських хвиль.

Проаналізовано моделі зворотного розсіювання радіохвиль морською поверхнею у діапазоні частот 1 - 150 ГГц. Розглянуто залежності питомої ефективної поверхні розсіяння від кута ковзання і швидкості вітру. Для міліметрового діапазону радіохвиль проаналізовано вплив крапельно-бризкової фракції на сумарну ефективну поверхню розсіяння та флуктуації розсіяного сигналу.

Розглянуто алгоритм формування перешкоди з негауссовим розподіленням миттєвих значень. Показано, що хороші результати можна одержати з використанням методу нелінійних перетворювань з попередньою корекцією енергетичного спектра. Наведено результати моделювання перешкоди зі складовим нормальним розподіленням.

Проаналізовано фактори, що визначають значення питомої ефективної поверхні розсіяння морської поверхні в діапазоні частот 1 - 100 ГГц за малих кутів ковзання в широкому діапазоні швидкостей вітру, а також параметри спектрів розсіяного сигналу. Наведено основні співвідношення, що можуть бути використані для моделювання розсіяного сигналу.

Проаналізовано просторові статистичні характеристики грунту, необхідні для пояснення результатів дистанційного зондування земної поверхні з аерокосмічних носіїв і для побудування моделей. Показано, що є можливим роздільний опис цих характеристик з використанням контактних вимірів і топографічних мап. Просторові спектри шорсткостей можна представляти у фрактальній формі. Розподіл локальних кутів нахилу поверхні виявляється достатньо близьким до нормального закону, а розподіл висот нерівностей не може бути задовільно апроксимований яким-небудь теоретичним законом.

Розглянуто особливості врахування впливу багатопроменевого поширювання міліметрових радіохвиль в атмосфері поблизу поверхні землі в ході моделювання карти радіолокаційного нагляду об'єктів. Наведено результати моделювання для реальної поверхні землі, які враховують шорсткість поверхні, рослинність та особливості рельєфу.